мой первый свун - EL Кравчук

коротше кажучи, я дуже любила Андрія Кравчука. я знайшла його перші кліпи.
"Доля"
у кліпі показують дуже відверті і еротичні сцени: сосок, волохатий пупок, шию..усьо кравчукове
сам Кравчук виглядає, то як Рєната Літвінова у чоловічому костюмі, то як Басков (не здивуюся, якщо миколка таки спіздів у нього цей образ). якщо хтось таки буде дивитись цей кліп, то зверніть увагу, що кравчук вбивця вилазить з обсерваторії, нашої київської. там така мала хатинка де стоїть той телескоп і стріляє він звідти у кравчука-баскова, який їде на велосипеді по набережній )))
нові красовки, біла хфутболка і велісапед то було дуже круто на той момент ))) я от про такі красовки могла тільки мріяти, а про велісапед даже і не мріяла, бо знала що його у мене не буде ))))
ах да, бек-вокал Таїсії Повалій
"Війна завжди війна"
ну таке, то коли Елічка очоловічився і у нього була триденна щотина і зализане назад волосся. а те, що у нього у кліпі постійно блимає косметіка "оріфлейм", так то він її рекламував і сував куди тільки міг.
а ще, прослухавши ту пєсню я зрозуміла що завжди була ЕМО.
от текст, і спробуйте сказати що це не ЕМО-пісня
"Війна завжди війна
я бачу біль чужих страждань
за мною йде вона, печальна і сумна
за кроком крок, у давнб даль
війна завжди війна
горять мости, горять хрести
мене чека труна
і плач дітей луна
горить сльоза
це плачеш ти"
я йому дуже вдячна. він давав дуже багато великих толкових інтерв"ю. він дуже розумна і начитана людина. тому брати з нього приклад було непогано. прочитаю я, що він дуже любить Григоріанські хорали і я біжу їх шукати, скаже про якусь класичну книгу - наприклад, Набокова і я біжу у бібліотеку за книжкою, розкаже про спектакль на який ходив - я йду на спектакль ))) ну і так він мене образовував потрохи )))

Это когда понимаешь, что давно уже не делаешь того, что больше всего нравится делать

Недавно мне впервые исполнилось 30ть. Огляделась

Мои 30ть-  это когда на улице мальчики, которые пытаются с тобой познакомится, младше лет на 8-10. Это когда понимаешь, что давно уже не делаешь того, что больше всего нравится делать - не читаешь книги, не плаваешь, не занимаешься сексом, когда хочешь, не гуляешь ночами где попало с кем попало, не путешествуешь, не гоняешь на мотоцикле, не принадлежишь себе и все чаще расстраиваешься, глядя в зеркало.  Etc.

Прочитывая, как книгу, проходит часть жизни одного человека перед глазами, яснее

Я дочитала журнал одного моего френда (если она, то френдесса?:) наверное ,всё равно же френд...).
Прочитывая, как книгу, проходит часть жизни одного человека перед глазами, яснее понимаешь, почему вот тут так, а вот по-другому написано... даже пару разногласий наблюдала в комментариях...не рискнула спросить, чем же там разногласия закончились - но уже очень хочется верить,что "мир, дружба, жвачка".
Я сама обогатилась мало того, что кучей параллельно приобретённых знаний и идей - ещё и решимости жить поприбавилось, желания менять что-то, двигаться в какую-нибудь сторону. Ну и параллельно определила для себя рамки, темы, на которые можно общаться, а которые лучше отложить в сторону.
В общем, не буду я тут долго рассуждать :) Ривка, спасибо тебе за эти долгие недели, с моими перерывами, которые я провела за чтением твоего дневника:)спасибо большое!!!!